ЄВРОНОРМИ в УКРАЇНІ. ЩЕБІНЬ
Продовжуємо порівнювати вітчизняні і європейські норми і сьогодні говоримо про не менш важливий матеріал – щебінь.
В усьому світі щебені, як крупні заповнювачі для сумішей, поділяють на відповідні фракції за розміром зерен. Для відбору конкретних фракцій використовують сита з круглими або квадратними отворами, діапазон розміру кожної фракції в різних країнах може варіюватись.
В Україні технічні вимоги до щебеню викладено в двох основних стандартах:
- ДСТУ Б В.2.7-75-98 «Щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови», стандарт чинний з 01.01.1999;
- ДСТУ Б EN 13043:2013 «Заповнювачі для бітумомінеральних сумішей і поверхневих обробок доріг, аеродромних покриттів та стоянок для автомобільного транспорту» (EN 13043:2002, IDT), стандарт чинний з 01.10.2014.
Основними властивостями щебенів є:
- зерновий склад;
- форма зерен;
- міцність;
- морозостійкість.
ЗЕРНОВИЙ СКЛАД
Як в Європі, так і в Україні встановлено чіткі вимоги до зернового складу.
За національним стандартом зерновий склад щебеню оцінюють за повними залишками на ситах із розміром отворів d, 0,5 (d + D), D та 1,25 D. За євронормами – за проходом через сита з розміром отворів 2 D, 1,4 D, D та d/2.
Допуски до зернового складу крупних заповнювачів у Європі більші ніж в Україні. Так, для відповідності EN залишок на ситі з більшим розміром отворів може становити до 15 %, а прохід через сито з меншим розміром отворів – до 35 %, у той час як в ДСТУ в обох випадках має бути до 10 %.
ФОРМА ЗЕРЕН
В Україні форму зерен оцінюють за вмістом зерен пластинчастої (лещадної) та голчастої форми, до таких зерен відносять зерна, товщина або ширина яких менше довжини в три та більше раз.
Відповідно до EN 13043 форму зерен оцінюють за коефіцієнтом пластинчастості, просіюванням заповнювача через набір сит із квадратними та щілиноподібними отворами, також форму зерен можна оцінювати за коефіцієнтом форми, що є аналогом вмісту зерен лещадної форми.
МІЦНІСТЬ
В Україні, на відміну від Європи, встановлені вимоги до міцності крупного заповнювача, яку визначають за дробильністю при стиску в циліндрі.
Натомість EN 13043 установлено вимоги до опору подрібнення за коефіцієнтом Los Angeles, що практично є аналогічними вітчизняному методу з визначення стираності.
Крім цього, в євронормах установлені вимоги до стійкості крупних заповнювачів до полірування, до поверхневої стираності, зносу та стираності шипованими шинами, які в нас – відсутні.
МОРОЗОСТІЙКІСТЬ
Національний стандарт характеризує морозостійкість щебеню, як можливу кількість циклів перемінного заморожування та відтавання. Також морозостійкість може бути визначена за результатами випробування насиченням у розчині сульфату натрію та висушуванням.
В Європі морозостійкість визначають аналогічно, однак кількість циклів перемінного заморожування та відтавання чи витримування в сульфаті магнію та висушування є в рази меншою.
---------
!!! Але головною відмінністю українських вимог від європейських є тип отворів у ситах і розміри фракцій. Так, за національним стандартом фракцію встановлюють із використанням сит з круглими отворами і розміром зерен від 5 мм до 80 мм, а в Європі фракцію визначають на ситах із квадратними отворами, розміром зерен від 2 мм до 63 мм.
РЕЗЮМЕ
Основним недоліком як європейських, так і українських стандартів є те, що в них не встановлено вимог до області застосування щебеню залежно від марки/категорії. І, якщо в ДСТУ на певний вид продукції (асфальтобетонна суміш тощо) встановлені вимоги до властивостей крупних заповнювачів залежно від її типу та марки, то в європейських вимогах до суміші дається лише посилання на EN 13043. Це свідчить про необхідність розроблення настановних документів щодо вимог до щебеню залежно від області застосування дорожньо-будівельних матеріалів на їх основі. До розроблення таких документів застосування європейських стандартів не може бути максимально ефективним.
У той же час, за рахунок більш вузьких фракцій і квадратного отвору сит, який вимагається EN, можливо підібрати асфальтобетонну суміш із більш щільним скелетом, що в подальшому може вплинути на довговічність дорожнього покриття. Більша кількість та різноманітність фракцій, передбачена євронормами, дає можливість отримати асфальтобетонну суміш із кращими прогнозними техніко-експлуатаційними показниками, а також більш точно розрахувати потребу у щебені, тим самим заощаджуючи матеріально-технічні ресурси.
Таким чином, вимоги до щебеню, встановлені в національному ДСТУ, є аналогічними до EN. У той же час, певні принципові вимоги євронорм доцільно імплементувати в Україні для підвищення транспортно-експлуатаційних характеристик асфальтобетонних покриттів, які будуть влаштовані із сумішей з крупними заповнювачами. Але для якісного впровадження європейських практик необхідно попередньо проаналізувати та розробити ряд настановних документів, які будуть враховувати різні вимоги до матеріалів, залежно від області їх застосування.
